Органи чуття

            Тема: Органи чуття.

Мета уроку:

Ø Навчальна: сформувати поняття про особливості органів чуття у тварин різних груп та їхню роль у житті тварин.

Ø Розвивальна: Розвивати уяву, пам'ять, пізнавальний інтерес.

Ø Виховна: Виховувати культуру спілкування.

Основні поняття: рецептори, подразливість, рефлекс, прості очі, складні очі (фасеткові), бічна лінія, слухові кісточки, ехолокація.

Обладнання і матеріали: відеофрагмент, таблиці «Органи чуття тварин».

Тип уроку: засвоєння нових знань.

План уроку

1.     Організаційний момент (1-2 хвилини)

2.     Актуалізація опорних знань (5 хвилин)

3.     Мотивація навчальної діяльності  (2-3 хвилини)

4.     Вивчення нового матеріалу ( 25 хвилин)

5.     Систематизація й узагальнення вивченого (8 хвилин)

6.     Підбиття підсумків уроку (3 - 4 хвилини)

7.     Домашнє завдання (1 хвилина)

Хід уроку

І. Організаційний момент

(привітання, перевірка присутніх та їхньої готовності до уроку)

А нюх, як у собаки, а зір, як у орла...

З дитячого мультфільму

II. Актуалізація опорних знань.

Заповнити таблицю.

Тип нерво­вої системи	Особливості будови	Хто з тва­рин має
Дифузна
Вузлова
Розкидано - вузлова
Трубчаста

Примітка! За кожну правильну відповідь 1 бал. Разом 8 балів.

ІII. Мотивація навчальної діяльності.

1.     Розминка. А зараз давайте  пригадаємо мультфільм «Бременські музики» та веселу пісеньку слідчого, який шукав принцесу (уривок з мультфільму).

·        Як ви гадаєте, чому він порівнює свої органи чуття з органами чуття тварин?   

Учень: Тому що зір у хижих птахів, а  нюх у собак краще розвинені ніж у людини.

Учитель: Правильно! Тож як ви думаєте, яку ми сьогодні     будемо розглядати тему?

Учень: Органи чуття!

Учитель: Вірно. Відкриваємо робочі зошити і записуємо…

Прийом «Здивуй! Зацікав!».

Учитель. А чи знаєте ви, що найкращий зір серед усіх тварин мають хижі птахи. Наприклад, орел може побачити мишу на відстані 3 км.

Коти, на відміну від собак, не можуть сфокусувати погляд на близько розміщених предметах. Вони краще бачать на відстані від 75 см до 2-6 метрів. 

Чутливість кішки до гучності звуку в 3 рази вища, ніж у людини.

Собака має найтонший нюх серед усіх домашніх тварин. Чутливі до запахів нервові клітини знаходяться в слизовій оболонці носа, площа його поверхні досягає 150 кв. см, що в 30 разів більше, ніж у людини. Кількість нервових клітин залежить від породи і може досягати 230 мільйонів порівняно з п’ятьма мільйонами в людини.

ІV. Засвоєння нових знань.

Учитель: На організм тварин постійно діють різноманітні чинники навколишньо­го середовища (світло, звуки, тиск, запахи, температура, вологість та інші). Водночас усередині організму відбуваються різноманітні хімічні та           фізіо­логічні процеси, які впливають на його стан. Усі ці чинники називають подразниками.

(Запис у зошит) Подразники – це різноманітні хімічні та           фізіологічні процеси, які впливають на стан організму.

Різноманітні подразники зовнішнього та внутрішнього       середовища в організмі сприймають рецептори.

(Запис у зошит) Рецептори (від лат. рецептор - той, що сприймає) - особливі чутливі утвори у тварин і людини, які сприймають подразники зовнішнього та внутрішнього середовища.

Зазвичай це закінчення чутливих нервових волокон або спеціалізовані клітини. Вони перетворюють сприйняті подразники на нервові імпульси, які від рецепторів далі передаються до відповідних нервових центрів. Рецептори реагують на всі важливі для організму подразники. Реакцію організму у відповідь на подразнення, що відбувається за участі нервової системи, називають рефлексом.

(Запис у зошит) Рефлекси (від лат. рефпексус - відображений) - відповідь тваринного організму на подразнення, яка здійснюється за участю нервової системи. Розрізняють безумовні (вроджені) та умовні (набуті) рефлекси.

За допомогою рефлексів організм тварини дуже швидко реагує на відповідні зміни зовнішнього чи внутрішнього середовища. Рецептори можуть бути розташовані поодиноко в певних тканинах тіла тварини або входити до складу спеціалізованих органів чуття: зору, слуху, рівноваги, нюху, смаку, дотику тощо.

А зараз про органи чуття різних тварин ми дізнаємося більше. Для цього кожна група отримає індивідуальні завдання.  (Для виконання завдання учні використовують підручник та додаткову інформацію).

ЯКІ ОРГАНИ ЧУТТЯ Є У БЕЗХРЕБЕТНИХ ТВАРИН?

 Група 1. У медуз є органи рівноваги та зору. Органи рівноваги мають вигляд міхурця, усе­редині якого розташовані кристалики неорга­ нічної речовини (Слайд 1).  

     

                                                                                      

Орган рівноваги медузи:  1 - нерв;
2 - кристалики неорганічної речовини;
3 - клітини із чутливими волосками

Стінки міхурця вкриті нервовими клітинами із чутливими волосками. Коли положення тіла медузи зміню­ється, кристалики подразнюють чутливі волос­ки нервових клітин, збудження передається в нервове кільце. Органи зору - очі - часто роз­міщені біля основ щупалець. Вони реагують на інтенсивність освітлення, але не сприймають форму предметів.

 • У кільчастих червів багато рецепторів розта­шовано в шкірі. Наприклад, у дощових черв’яків спеціалізовані органи чуття відсутні і саме рецеп­тори шкіри забезпечують сприйняття різноманітних подразників. У багатощетинкових червів органами дотику та хімічного чуття слугують вусики. Майже всі багатощетинкові черви мають очі різної складності. Це переважно скупчення світлочутливих клітин. Вони сприйма­ють зміну освітлення, допомагаючи тварині ховатися в разі небезпеки.

Спостереження за натуральними об’єктами. (Дослід з дощовим червяком).

• У більшості членистоногих добре розвинені органи зору, дотику, хі­мічного чуття, слуху, рівноваги та багато інших. (Слайд 2 ).

Органи чуття членистоногих: А - прості очі павука (1) і складні очі рака-богомола (до їхнього складу входить багато простих очей; до того ж вони розділені на три частини, кожна з яких функціонує незалежно, (2)); Б - пірчасті вусики самця нічного метелика 

 Прості очі мають одну лінзу, а складні, або фасеткові, утворені великою кількістю вічок, які щільно прилягають одне до одного. Вони забезпечують мозаїчний зір (Слайд 3).

А. Складне око комахи.
Б. Схема будови: 1 - окреме вічко

 При цьому кожне вічко сприймає частину довкілля, а вже в головному мозку формується остаточне зображення. Органи слуху членистоногих здатні сприймати звуки. До їхнього складу входить мембрана, пов’язана з рецепторами. Під дією звукових хвиль мембрана починає коливатися, що подразнює рецептори. У коників органи слуху розташовані в одному із члеників передньої пари ніг. Існують також різноманітні спеціалізовані органи смаку, наприклад ще­лепні щупики ракоподібних або комах. У мух рецептори смаку розташовані на кінчиках ніг. Органи хімічного чуття комах можуть мати вигляд пірчас­тих вусиків (Див. слайд 2). Наприклад, самець нічного метелика здатний сприймати особливі леткі сполуки, які виділяє самка, на відстані до 3-5 км!

• У більшості молюсків органи чуття - це передусім пара очей. Найскладнішу будову мають очі головоногих (Слайд 4 ).

Будова ока головоногого молюска: 1 - повіка; 2 - склисте тіло; 3 - кришталик; 4 - зіниця; 5 - райдужна оболонка; 6 - сітківка; 7 - зоровий нерв

На голові в багатьох молюсків є щупальця - органи дотику. Біля основи зябер двостулкових розташовані органи хіміч­ного чуття. Вони контролюють якість води, яка надходить до мантійної порожнини. Більшість молюсків має органи рівноваги. Смакові рецептори у головоногих молюсків розташовані на присосках щупальців та навколо ротового отвору. Поруч із ними на щупальцях містяться численні рецептори дотику, які дають їм змогу відшукати здобич.

ЯКІ ОРГАНИ ЧУТТЯ Є У РИБ, АМФІБІЙ ТА РЕПТИЛІЙ?

Група 2. Органи чуття риб пристосовані до сприйняття подразників у водному середовищі. Очі ма­ють кулястий прозорий кришталик, що заломлює промені світла та концентрує їх на сітківці - внутрішній оболонці ока, де розміщені зорові рецептори. Ззовні око захищене особливою пласкою прозорою оболон­кою - рогівкою. Риби бачать предмети переважно на невеликих відстанях, оскільки кришталик у кісткових риб не здатний змінювати ані свою форму, ані положення. У кістках черепа риб розміщений орган слуху - внутрішнє вухо, з яким пов’язаний також орган рівноваги. За його допомогою риба контролює своє положення у просторі. Є в риб і органи нюху - пара капсул у передній частині голови, які назовні відкриваються парними отворами - ніздрями. У риб нюх розвинений дуже добре, особливо в хи­жаків. Органи смаку розташовані пере­важно на язиці та інших частинах тіла. Важливу роль у житті риб відіграє особливий орган чуття - бічна лінія (Слайд 5).

 

Схема будови бічної лінії риб: 1 - каналець бічної лінії; 2 - рецептори; 3 - отвори каналів у лусці

Це вузькі канальці, запов­нені рідиною, які тягнуться вздовж боків тіла під лускою. Із зовнішнім середовищем вони сполучаються за допомогою отворів у лусці. На дні канальців розташовані рецептори, здатні сприймати напрямок і швидкість течії. За допомогою бічної лінії риби відчувають навіть незначні рухи води і тому добре орієнтуються у просторі.

(Запис у зошит )Бічна лінія - орган  чуття  риб, личинок і деяких дорослих земноводних,  розташований у їхній шкірі; сприймає напрямок потоків води та різні коливання у довкіллі.

• В амфібій є органи чуття, характерні як для мешканців водойм, так і наземних тварин. Наприклад, у пуголовків жаб, як і в риб, є бічна лінія. Очі захищені від пересихання трьома повіками (верхньою, нижньою та миготливою перетинкою). Вони допомагають тваринам краще орієнтуватися в навколишньому середовищі й знаходити здобич, але сприймають лише предмети, що рухаються. Кришталик в амфібій може змінювати свою форму. Це дає змогу бачити предмети, розташовані на різній від­стані (Слайд 6).

А. Будова ока жаби: 1 - повіка; 2 - склисте тіло; 3 - кришталик; 4 - зіниця; 5 - райдужна оболонка; 6 - сітківка; 7 - зоровий нерв. Б. Будова вуха жаби: 1 - барабанна перетинка; 2 - стремінце; 3 - внутрішнє вухо;
4 - головний мозок

Органи слуху амфібій здатні сприймати звуки, які поширюються в наземному середовищі. Тому, крім внутрішнього вуха, є ще й середнє. До його складу входить слухова кісточка - стремінце й барабанна пере­тинка (Див. слайд 6). Вона відокремлює заповнену повітрям порожнину середнього вуха від довкілля. Звукові коливання через барабанну перетинку та слухову кісточку передаються на внутрішнє вухо. Там розташовані чутливі клітини, які сприймають звуки. З внутрішнім вухом пов’язаний і орган рівноваги. Чутливі клітини, які слугують смаковими рецепторами, розташовані в земноводних на язиці та в ротовій порож­ нині. Багато чутливих клітин і в шкірі земноводних. • Очі рептилій також захищені трьома повіками (верхньою, нижньою та миготливою перетинкою). За рахунок здатності кришталика змінювати форму за допомогою спеціальних м’язів очі рептилій добре розрізняють предмети на різних відстанях. Органом дотику слугує язик, який може далеко висуватися з ротової порожнини (Слайд 7).

             

Язик у змїї - орган дотику

Також добре розвинені органи слуху, рівноваги, нюху, смаку тощо. Як і в амфібій, вухо представ­лене середнім та внутрішнім, у порожнині середнього вуха розташована одна слухова кісточка - стремінце.

ЯКІ ОРГАНИ ЧУТТЯ Є У ПТАХІВ ТА  ССАВЦІВ?

Група 3.  Серед органів чуття птахів найкраще розвинені органи зору, слуху та рівноваги. Наприклад, сокіл-сапсан здатний побачити дрібну здобич, що рухається на відстані до 1100 м. Це досягається як завдяки зміні положення кришталика відносно сітківки, так і зміні форми самого кришталика. Крім того, очі птахів розташовані таким чином, що забезпечують широке поле зору  (Слайд 8), наприклад у вальдшнепів його кут може сягати майже 360°.

                        

Поле зору хижого птаха

Очі в більшості видів птахів малорухливі, тому птахам доводиться часто рухати головою. Отже, у птахів зір го­стріший, ніж в інших груп хребетних тварин. Це зумовлено великою кількістю світлочутливих клітин у сітківці ока. Око птахів, як і плазу­нів, захищене трьома повіками. Цікаво, що птахи можуть сприймати магнітне поле Землі, орієнтуючись за ним під час перельотів. Птахи здатні вловлювати навіть слабкі звуки, що важливо під час спіл­кування птахів між собою. Наприклад, певні звукові сигнали попереджають інших особин про небезпеку. Нюх у більшості птахів недорозвине­ний (окрім нелітаючого новозеландського ківі).

У ссавців добре розвинені різні органи чуття, особливо зору, слуху, нюху, а також дотику, смаку та рівноваги. Гострота зору досягається завдяки зміні форми кришталика, що забезпечують скорочення особливих м’язів. Кажани та китоподібні (як-от, дельфіни) здатні до ехолокації (Слайд 9).

 

Схема дії ехолокації кажана

Органи слуху в більшості ссавців розвинені також добре. Крім внутріш­нього та середнього вуха, у ссавців також є і зовнішнє. Воно представлене вушною раковиною та зовнішнім слуховим проходом. Зовнішнє вухо кон­центрує звукові хвилі, які по зовнішньому слуховому проходу спрямову­ються на барабанну перетинку. У середньому вусі ссавців, на відміну від представників інших класів наземних хребетних тварин, є не одна, а три слухові кісточки: молоточок, коваделко та стремінце (Слайд 10).

              

                  

Будова середньою вуха ссавця: 1 - молоточок; 2 - коваделко; 3 - стремінце; 4 - барабанна перетинка

Нюх краще розвинений у наземних тварин, тоді як мешканці водойм (кити, дельфіни) різні запахи майже не роз­різняють. Нюх допомагає хижакам від­шукувати здобич, а іншим тваринам - особин свого виду та дорогу до житла. Органи смаку допомагають тваринам розпізнавати якість їжі та відрізняти їстівні об’єкти від неїстівних. Чутливі клітини, які відповідають за сприйман­ня смаку, розташовані у ссавців на язиці та стінках ротової порожнини. Ви пам’я­ таєте про спеціальні органи дотику - вібриси (Слайд 11). Багато нерво­вих закінчень є і в шкірі ссавців.

                            

Вібриси (1) на голові ссавця

Учитель: Діти, я сподіваюся, що ви дізналися багато цікавого, але вже трішки втомилися. Тож пропоную  відпочити (діти піднімються із-за парт).

Фізкульт хвилинка

Руки в сторони та вгору —

На носочки піднялись.

Підніміть голівки вгору —

Й на долоньки подивіться.

Присідати ми почнемо,

Добре ноги розімнемо.

Раз — присіли, руки прямо.

Встали — знову все так само.

Повертаємося вправно,

Все виконуємо гарно.

Вліво-вправо повернулись

І сусіду усміхнулись.

V. Узагальнення і систематизація знань.

1. Завдання. Закінчіть речення.

1. Очі медуз розташовані біля … (основ щупалець)

2. Мозаїчний зір комах забезпечують… (фасеткові очі)

3. У мух рецептори смаку розташовані на… (кінчиках ніг)

4. Найскладнішу будову очей серед молюсків мають… (головоногі)

5. За допомогою бічної лінії риби сприймають … (швидкість і напрям течії)

6. Очі амфібій захищені… (трьома повіками )

7. Органом дотику у рептилій слугує… (язик)

8. Нюх у більшості птахів… (недорозвинений)

9. Середнє вухо ссавців складається із… (трьох слухових кісточок)

10. Ехолокація характерна для… (рукокрилих та китоподібних)

11. Найгостріший зір серед хребетних мають …(птахи)

12. Вібриси - це органи … (дотику)

2. Запитання вчителя:

1. Що таке рецептори?

2. Як поділяють рецептори за типом подразнення, яке вони сприймають?

3.Які особливості будови та функціонування складних очей членистоногих?

4. Яка будова та функції бічної лінії риб? У яких ще тварин є цей орган чуття?

5. Які особливості будови органа слуху в різних груп хребетних тварин?

6. Відомо, що бічна лінія є у пуголовків жаб і деяких амфібій, які постійно мешкають у водному середовищі. Чим це можна пояснити?

7. У чому подібність між органами дотику, слуху й бічною лінією риб?

VI. Підсумки. Оцінювання.

VII. Домашнє завдання.

1. Опрацювати § 37.

2. Вправа «Шерлок Холмс»: учні в парах з використанням підручника готують запитання. Потім обмінюються запитаннями.